20 Сен Що таке фейк?
Що таке фейк? Як з’явилися та чим загрожують небезпечні фейкові новини?
Інформація та контекст формують реальність життя людей. Переписування історії, спотворення фактів, недомовки і зміна контексту працювали завжди. Від Вавилона до Риму, від Хрестових походів до Відродження, від Наполеона до Трампа. Змінюючи інформацію, можна маніпулювати не лише сьогоденням, але й минулим, стираючи досягнення наших предків або вигадуючи неіснуючі успіхи. У минулому тільки уряд та світові лідери могли маніпулювати громадською думкою. Сьогодні, з доступом до інтернету, це може зробити будь-хто.
Об’єктом інформаційної атаки може стати кожен, якщо для когось буде вигідно зробити з вас жертву. Тому є вкрай важливим, щоб у вашому оточенні було більше медіаграмотних людей, які вміють відрізняти факти від фейків.
Проект ARTEFACT створений для того, щоб привернути увагу до проблеми фейків та свідомого споживання інформації.
Почнемо спочатку та розберемося, як взагалі з’явились фейкові новини.
Вживання терміну «фейкові новини» стало стійким трендом.
У 2016 році в США фраза «fake news» стала однією з найпоширеніших. Видавництво «Collins», що випускає тлумачний словник англійської мови Collins English Dictionary, визнало «fake news» словом року. Використання цього терміну в 2017 році зросло на 365%.
Про фейкові новини постійно згадують у пресі, соціальних медіа та аналітичних матеріалах. Останнім часом триває широка дискусія навколо тем фальсифікації новин, «агресивних промов» (violent speech) або так званих «альтернативних фактів» (altered facts). І це вже переросло у всесвітній феномен.
Завдяки соціальним мережам інформація поширюється блискавично.
А фейкові новини розлітаються у 6 разів швидше за правду!
Це потужний інструмент, з яким можна вплинути на думку людей і переконати їх в будь-якому факті. Навіть у тому, що земля плоска. (Існує навіть співтовариство прихильників теорії плоскої землі). Багато людей здатні повірити в абсурдні речі, спираючись на псевдонаукові факти. Або на обман, змішаний з правдою.
Що таке fake news?
Fake – з англ. – підробка, фальшивка.
Фейкові новини – це навмисне поширення брехні з метою змінення громадської думки або розділення людей на кілька ворогуючих таборів. Для створення фейків використовують змінені або вигадані історії, божевільні теорії змови, містифікації, сфабриковані фото та відео.
Фейки – продукт, в якому частково або повністю відсутня правдива інформація. Вони схожі на жовту пресу, але є набагато небезпечнішими – тому що з’являються навіть в респектабельних ЗМІ.
Фейкові новини максимально схожі на справжні. Навіть професіонали не завжди можуть розгледіти підробку.
Як так вийшло?
Раніше на місце події завжди відправляли журналіста або отримували новини від перевірених інформаторів. Але з появою інтернету журналістика змінилася. Тепер журналісти здебільшого шукають цікаві інформаційні приводи у соцмережах.
Новини потрібно публікувати дуже швидко, щоб вони не втратили актуальності та ніхто не встиг опублікувати їх раніше (бо це призводить до зниження трафіку на сайт).
Відповідно, через ліміт часу, неуважність або навіть банальну втому – новину не завжди встигають перевірити на достовірність. Тому навіть надійні ЗМІ з високою репутацією іноді пропускають фейки.
Спочатку терміном fake news називали підроблену інформацію в соціальних мережах. Але за короткий термін цей феномен став набагато ширше – від журналістики і до політики.
Наразі словосполученням fake news користуються мільйони людей: політики, журналісти, світові лідери і прості громадяни.
Фейки є не лише проблемою сучасного світу. Адже вся історія написана переможцями, які мали можливість впливати на подачу інформації та факти.
Викривлена та фальшива інформація має величезний вплив.
Згадаємо, як у 1989 році газета The SUN, разом з поліцією, провела кампанію «з заспокоєння» футбольних уболівальників клубу «Ліверпуль». Тоді 96 уболівальників померли в Хіллсборо, задихнувшись на смерть, коли їх замкнули в переповненій камері. Газета The SUN, співпрацюючи з поліцією, вигадала історії про п’яних фанатів та видала їх за причину трагедії.
У 2003 фейкові новини стали приводом розпочати війну. =>Джерело
Тоді статті про неіснуючу зброю масового знищення Саддама Хусейна заповнили газетні сторінки по всьому світу. Міністерство оборони США знало, що Саддам Хусейн не мав зброї масового знищення, але замовчало цю інформацію від Британії, тим самим свідомо втягнувши країну до військового конфлікту.
Іформацією продовжують спекулювати й зараз.
Ні для кого не секрет, що неправдива інформація є зручним інструментом для розпалювання ворожнечі та ненависті. І це гостра тема для України, адже Росія славиться своїми фейковими та абсурдними новинами проти нашої країни. Для прикладу можна згадати фейки про жертви «публічних страт Нацгвардії», розіп’ятих дітей та ще безліч абсурдних речей.
Так, щоб замість реальної картини порожніх кримських пляжів показати заповнене туристами місто – російський Перший канал демонстрував відео 2011 року.
Була навіть новина про те, що соліст групи Rammstein є «прихильником Путіна». Російські засоби масової інформації вигадали цитату від імені артиста та сфабрикували фото, де той нібито носить футболку з портретом Путіна.
Згодом артист повідомив, що нічого подібного не було, а він став жертвою путінської пропаганди.
Till Lindeman — Rammstein
В ході журналістського розслідування редактор видання «Buzzfeed» Крейг Силверман, з’ясував, що перед виборами в США працювало близько 140 фейкових новинних сайтів. Всі вони поширювали неправдиву інформацію.
Згідно з аналізом того ж «Buzzfeed», в останні тижні президентських виборів в США фейкові історії були популярнішими за реальні. Новина про те, що Папа Римський підтримує Дональда Трампа, а Хіларі Клінтон продає зброю ІГІЛ, набирали неймовірну кількість лайків, коментарів і репостів.
На подібних новинах та їхньому розповсюдженні можна було заробити хороші гроші. Людям, які писали такі новини, було вигідно, щоб цими вигадками ділилися якомога частіше.
Вибори в США і Дональд Трамп були й залишаються гарячою темою для обговорення. Відповідно, фейкові новин на цю тему будуть продовжуватися ще довго.
Кому вигідні фейкові новини?
Підробки публікуються з наміром ввести в оману, щоб завдати шкоди людині або юридичній особі, щоб отримати фінансову або політичну допомогу. Вони покликані змінювати громадську думку, вести брудну пропаганду та змушувати людей вірити у брехню. Часто вони використовують сенсаційні, сфабриковані заголовки, щоб збільшити читацьку аудиторію і дохід від інтернет-кліків. Такі заголовки, «клікбейти» існують для отримання доходу від реклами, незалежно від правдивості опублікованих історій.
Автори фейкових новин найчастіше просто вигадують і додають до реальної події нові елементи, які дозволять привернути увагу аудиторії. Так, реальна новина може здатися нудною, але фейк викличе непідробний інтерес за рахунок резонансної вигадки.
Фейкові новини поширюються наче вірус.
Перевірити такий нескінченний об’єм інформації, що ллється з соцмереж, фізично дуже складно. Твіти розлітаються з блискавичною швидкістю.
Чому так відбувається?
Згідно з дослідженнями:
— Сучасні люди мають кліповим сприйняттям. Вони сприймають все швидко і швидко втрачають до всього інтерес.
— Гортаючи соціальні мережі, людині потрібно менше секунди, щоб зрозуміти, чи цікавий їй запропонований контент.
— 96% людей сприймають інформацію, орієнтуючись лише на заголовки.
— Згідно з однією з статей Массачусетського технологічного інституту (MIT), опублікованій в журналі «Science», брехні в твіттері поширюється в шість разів швидше за правду.
Замість чуток люди тепер поширюють фейкові новини
Дослідники з MIT зацікавилися тим, як і чому реальні і фейкові новини поширювалися по-різному. Вони вивчили те, що вони називали «каскадами чуток». Каскад починається з того, що користувач твіттера робить публікацію. Це можуть бути його слова, фото, відео або посилання. З цього моменту починається нерозривний ланцюжок ретвітів.
Дослідження показало, що брехня розповсюджувалася значно далі, швидше, глибше і ширше, ніж правда, у всіх категоріях інформації. А фейкова політична новина досягала більшого числа людей і поглиблювалася в мережі швидше, ніж будь-яка інша категорія неправдивої інформації.
У дослідженні порівнювали емоційний зміст відповідей на справжні і помилкові чутки. Використовувалося близько 32 000 твітів і хештегов. Лексикон асоціювався з 8-ма основними емоціями: гнів, страх, очікування, довіра, здивування, печаль, радість та огида.
Чи були процеси автоматизованими? Чи були «боти» головними винуватцями поширення фейків? Ні! Дослідники виявили, що це були здебільшого реальні люди.
Чому це небезпечно?
«Якщо ці інструменти втручання настільки сильні, що можуть проникати у свідомість мільйонів людей у всьому світі шляхом натискання кнопки, якщо ними можна користуватися для поширення дезінформації без розкриття її джерела, то ми маємо справу з серйозною загрозою нашій демократії», – заявив Даміан Коллінз, член парламенту Великобританії.
Фейки дійсно можуть вплинути на політичне, економічне і соціальне благополуччя.
Наприклад, помилкові новини можуть привести до нераціонального використання ресурсів під час терористичних актів і стихійних лих, неузгодженості бізнес-інвестицій і дезінформації на виборах.
Фейки – якісно і кількісно нова проблема, а не просто цифровий прояв жовтої преси. Крім наслідків для виборів і референдумів, підроблені новини в соціальних мережах призводять до розпалювання ненависті і насильства. Це масова маніпуляція думкою мільйонів людей і серйозна загроза для соціуму.
До того ж, пам’ятайте – брехня поширюється швидше, ніж правда.
Саме тому нам потрібні не тільки авторитетні агентства новин, які розкривають проступки, притягують до відповідальності людей і публікують правду. Важливо, щоб кожна людина критично оцінювала кожен пост з соціальних мереж і ЗМІ, поки вони не зможуть підтвердити свою точність.
Не забувайте, що головне завдання фейків – відвернути вашу увагу від правди. Їхні основні методи: вирвані з контексту фрази, фотографії та відео, зроблені в інший час і в іншому місці, використання фото і відео редакторів для спотворення реальності, цитати «експертів», які насправді не розбираються в темі, і навіть інтерв’ю з «очевидцями», яких не було на місці події.
ARTEFACT – унікальний проект, який за допомогою мистецтва привертає увагу до проблеми і важливості свідомого споживання інформації. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями – і ми розповімо, як розпізнати фейки і захистити себе від інформаційних атак.
Sorry, the comment form is closed at this time.