Цифрова гігієна

Цифрова гігієна: як користуватися соцмережами, аби вони не використовували вас?

Навіщо потрібна цифрова гігієна?

Люди проводять в соцмережах дуже багато часу. Аудиторія соціальних мереж у 2016 році перевищила 2 мільярди користувачів. Facebook – найпопулярніша соціальна мережа в світі. У середньому, люди щодня витрачають 3,25 години в інтернеті.
Здавалося б, людина з доступом до інтернету стає розумнішою, їй доступна практично будь-яка інформація і вона може отримати стільки знань, скільки немає в жодній оффлайн енциклопедії. Пара кліків – і ти вже знаєш відповідь на будь-яке питання.
Разом з тим ми перевіряємо смартфони приблизно 47 раз в день, а молодь ще частіше – приблизно 86 разів на день. Соцмережі перетворюються в пожирачів нашого часу й уваги.

Дослідження, опубліковані Університетом Британської Колумбії, показують, що смартфони викликають симптоми, схожі на синдром дефіциту уваги. У тих, хто постійно чекає на повідомлення, знижується концентрація уваги та зростає рівень тривоги.

У сучасному світі ми все частіше потрапляємо на гачки фейкових новин. Так трапляється тому, що ми майже не фільтруємо інформацію і стаємо губкою для вбирання непотрібних подробиць, гучних заголовків та неправдивих заяв.
Але наш мозок теж має певний «об’єм уваги». Ми поглинаємо набагато більше інформації, ніж він здатний перетравити – й починається так звана інформаційна булімія. Мозок перевантажений, у нього не залишається ресурсів. Ми починаємо відволікатися від важливого, нервуємо і не можемо прийняти важливі рішення.
Тому вкрай важливо навчитися правильно використовувати інтернет та соцмережі!

Проект ARTEFACT створений для того, щоб привернути увагу до проблеми фейків та свідомого споживання інформації.

Як працюють алгоритми соцмереж та додатків?

Ми маємо великий вибір джерел інформації та соцмереж. Здається, що це має полегшити завдання – адже ми можемо самі обрати соцмережу, розуміючи, що нам подобається, відсіваючи непотрібне.
Але алгоритми соцмереж влаштовані спеціально таким чином, щоб захопити вашу увагу.

Перший президент Facebook Шон Паркер розповів, що соціальні мережі цілеспрямовано захоплюють нашу увагу і потенційно завдають шкоди нашому мозку. Завдання розробників додатку заявлялось як: «Змусити людей приділяти соцмережі якомога більше часу й усвідомленої уваги. Дамо їм трохи дофаміну, який буде вироблятися в них кожного разу, коли хтось прокоментує їхнє фото або надішле повідомлення. І це змусить їх споживати більше контенту».

Тут враховуються наші біологічні механізми, тяга до дофаміну та бажання отримати схвалення. Соціальні медіа копіюють методи азартних ігор для створення психологічної тяги.
Вони активують ті ж механізми мозку, що й кокаїн.

Гортає ви Інстаграм або стрічку Facebook або просто граєте в Candy Crush – ви втягуєтеся в дофамінову петлю, а очікування винагороди у вигляді нового лайка, бонуса або повідомлення достатньо, щоб ви продовжували.
Якщо ви відволіклись від смартфону – ви отримаєте повідомлення, оповіщення або бонусні пропозиції, які привернуть вашу увагу і повернуть вас назад. Це все дуже схоже на азартні ігри в казино, де немає годинника, щоб ви не помітили, як проходить час. А азартні ігри фізично змінюють структуру мозку і роблять людей більш сприйнятливими до депресії і тривоги.

Соціальні мережі негативно впливають на наш настрій

Дослідження не раз доводили, що соціальні мережі негативно впливають на нашу психіку. Багато людей стають більш дратівливими, нервовими і більше заздрять.
Це призводить до зниження настрою («Ну ось, знову Катя на Мальдівах, а я навіть за місто не вибиралася за цілий рік!») і відчуття нікчемності («Чому в нього все є, а в мене – нічого?»). Дослідження показують, що використання Facebook навіть протягом 10 хвилин пасивного читання призводить до погіршення настрою за рахунок заздрості.

Крім чиїхось вдалих і глянцевих картинок з життя, в новинній стрічці можуть зустрічатися й по-справжньому страшні речі, які так само приведуть до поганого настрою і відчуття безвиході.

Що таке інформаційний міхур?

В інтернеті ви працюєте, відпочиваєте, шукаєте відповіді, отримуєте нові знання, купуєте продукти й одяг, читаєте відгуки. І ось – ваша стрічка вже перетворюється в нескінченний потік. Подивіться ще один магазин, а може ви шукали, як заробити гроші – ось ще стаття. Якщо вам подобається дізнаватися про життя зірок – мережа наповнить вашу стрічку непотрібними фотографіями та сенсаційними заголовками. А перевантажений мозок з радістю буде сприймати все яскраве і помітне, як ми їмо фаст-фуд, коли нам лінь готувати. Так ми потрапляємо в міхур фільтрів.

Міхур фільтрів (або інформаційний міхур) – це негативна сторона персоналізованого пошуку. Коли веб-сайти визначають, яку інформацію користувач хотів би побачити, опираючись на інформацію про його місцезнаходження, історію кліків та пошуку. В результаті сайти показують лише ту інформацію, яка співпадає з точкою зору та інтересами користувача. Інша інформація, як правило, не виводиться.

Ви напевне помічали, як варто один раз загуглити щось – і воно починає з’являтися всюди. Вчора ви ввели запит «купити чоботи Київ», а сьогодні ви побачите десятки оголошень контекстної реклами. Подивилися випуск смішного блогера? Інтернет підкаже, що подібного вам потрібно більше. І так до нескінченності.

Засновник віртуальної реальності Джарон Ланьє називає Facebook і Google імперіями модифікації поведінки. Засновники онлайн-платформ знають, що їхні організації можуть змінювати поведінку людини за допомогою ряду стимулів. Ланьє прокоментував: «У соціальних мережах існує соціальне покарання і соціальна винагорода. І всі ми знаємо про це. Ви радієте: «Я подобаюсь людям, мої записи репостять!». Або хвилюєтесь: «Боже мій, вони мене не люблять!», якщо ваші публікації не збирають достатньої кількості лайків».

Щоб звільнитися від такої влади соцмереж над нами, ми повинні розуміти, як працює система.

Подумайте про 5 речей:

  1. Чи отримуєте ви кількість корисної інформації, рівноцінну витраченому часу?
  2. Поставте таймер і запишіть, скільки часу проводите в кожній соцмережі. Що цікавого для себе взяли? Який контент був сміттям? Для цього є навіть спеціальні додатки!
  3. Аналізуйте інформацію. Що ви бачите в стрічці найчастіше? Знаменитостей, теорії змов, новини про вибори в США або смішні відео? І поставте собі всього одне запитання «Що з цього мені дійсно потрібно?»
  4. За якими людьми ви стежите в соцмережах? Деякі дослідження говорять, що багато людей перебільшують свої досягнення, щоб здаватися більш значущими і кращими. А любителі постити свої фотографії щодня – здебільшого страждають на нарцисизм і женуться за соціальним схваленням. Через глянцеві картинки нам здається, що наше життя не таке насичене, як у інших. Ми сумуємо, переконуємо себе, що ми гірші і наша самооцінка падає.
  5. Оцініть всіх тих, на кого ви підписані з точки зору інформації, яку від них отримуєте. Якщо насправді ця інформація не є цікавою або корисною для вас – просто відпишіться від їх оновлень.

Наступний крок, щоб наповнювати свій простір тільки важливою інформацією – притримуватися ТОП-5 основних правил інформаційної гігієни.
Надалі – сміливо відписуйтеся від нудних і посередніх людей, від непотрібних новин. Читайте кілька перевірених джерел, дозовано. Та не дозволяйте алгоритмим керувати вами!

Як управляти алгоритмами, щоб мережа перестала показувати нам інформаційне сміття?

  • Додавайтеся в групи і ставте лайки усвідомлено. Те, на що ви клікаєте і відзначаєте як «подобається», і складатиме вашу стрічку в майбутньому.
  • Розділяйте додатки за інтересами. Наприклад, відео з тваринками – в інстаграмі, блогери – в фейсбуці, кліпи – на ютубі. Інакше будете дивитися все це на кожній платформі й однакової інформації буде в рази більше.
  • Якщо не хочете бачити контекстної реклами – робіть пошукові запити через браузер в інкогніто режимі.

Однією з основних задач арт-проекту ARTEFACT є підвищення рівня медіаграмотності суспільства.

Залишайтеся з нами – та вчіться грамотно ти виважено споживати та поширювати інформацію!

ARTEFACT – арт-проект за участю міжнародних та українських митців, що єднає медіа, digital та арт. Проект присвячений актуальній проблемі маніпулювання інформацією, фейкових новин, пост-правди та має за мету звернути увагу суспільства на необхідність свідомого споживання та поширення інформації.

Проект не несе під собою комерційної основи або інтересів політичних сил та реалізується за підтримки Українського Культурного Фонду, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Міністерства інформаційної політики України, Міністерства культури України, Міністерства екології та природних ресурсів України.

Джерела:
psycnet.apa.org
axios.com
theguardian.com
technowize.com

No Comments

Post A Comment