96% людей орієнтуються за заголовками.
Нам потрібно менше секунди, щоб зрозуміти, цікава нам новина чи ні. До того ж, ми набагато швидше віримо інформації, близької до нашої точки зору. І якщо така інформація вже укорінилася в мозку – навіть спростування та докази навряд змінять цю думку.
Більшість людей тягнеться до драматичного, негативного, або навпаки – приголомшливого та неймовірного. Їх приваблює блискучий об’єкт. Як найяскравіша іграшка на новорічній ялинці привертає увагу дитини.

Коли новина швидко розлітається в інтернеті – люди схильні думати, що диму без вогню не буває.
Саме так нереальне стає реальним.

Так чому ж нами так легко керувати? Причини

Поглинання інформації та величезне інформаційне поле

Потужний інструмент пропаганди у вигляді втручання в інформаційне поле країни призводить до непередбачуваних подій в геополітиці. Як це працює?
Чи міг хтось два роки тому повірити, що Британія проголосує за вихід з Євросоюзу, Дональда Трампа оберутсь президентом США? Суспільство шукає відповідь на ці питання через демократизацію влади та медіа.
На Землі живе 7,5 мільярдів людей. Щодня ми контактуємо з величезною кількістю людей через соцмережі. Ми лайкаємо, коментуємо, ділимося. Це нескінченний ланцюжок, яким ми пов’язані зі світом.

Згідно з дослідженнями вчених Університету Сан Дієго та Університету Південної Каліфорнії:

• За одну годину в соціальних мережах ми побачимо стільки людей, скільки не зустріли б за все життя, якби жили 100 років тому
• За тиждень ми отримуємо стільки інформації, скільки людина середньовіччя отримувала за все життя
• Сучасна людина споживає 34 ГБ медійного контенту на день
• В кожної людини вдома зберігається кількість даних, еквівалентна приблизно 600 000 книг
• Щодня кожен з нас отримує таку кількість інформації, яку б вміщую 174 друкованих видання
• Трафік через мозок під час інтернет-серфінгу вчені оцінили в 100 Кб/с
• А середній американець споживає «інформаційну їжу» 11,8 годин на день, перетравлюючи 100 500 слів і 34 гігабайти аудіовізуальної інформації

Медіа стали однією з найважливіших галузей економіки, а їхню роль у формуванні світогляду і поглядів людини складно переоцінити. Медіа обслуговують наш вільний час, що зближує їх з індустрією розваг. Наш час перетворився на ключовий економічний ресурс суспільства, а життя в значній мірі формується під впливом процесів масової комунікації.

Таким чином, мас-медіа сьогодні перетворилися в один з центральних інститутів суспільства.
Зважаючи на божевільну та постійно зростаючу кількість інформації, яку ми вживаємо, людям важко критично аналізувати інформацію або грамотно на неї відреагувати.

Доступність технологій

З появи фотографії в 1839 році довгий час ця технологія залишалась складною та доступною лише привілейованим особам. Зараз розвиток технологій досяг того, що редагувати фотографії і відео може майже кожен зі смартфону.

• В інтернеті безліч джерел візуального матеріалу. Можна знайти фотографії найдивовижніших речей, які 20 років тому можна було побачити тільки в музеях на іншому кінці світу.
• За 10 доларів або навіть безкоштовно можна знайти або замовити 3D модель потрібного предмета і за допомогою додатку «вбудувати» його в будь-який антураж. Раніше лише Голлівуд міг собі таке дозволити.
• Можна накласти будь-чиє обличчя на тіло іншої особи.
• З нейромережами можна синтезувати людську та зробити її схожою на голос будь-якої людини.

Всі ці технології є у відкритому доступі та досить прості у використанні.

Не лише технології. Психологічні профілі, перекручування фактів і яскраві заголовки

Професійні команди, що стоять за передвиборчими кампаніями, майстерно впливають на думку виборця. Вони показують йому факти в тому світлі, яке вигідне їм, маніпулюють заголовками та недоговорюють.
Один показ реклами в фейсбуці може коштувати близько 0,005 цента, а передвиборні рекламні бюджети обчислюються мільйонами. Це робить вплив таргетованих новин на формування думки обивателя – дуже простою справою.
Британська компанія Cambridge Analytica, створена в 2013 році, внесла вагомий вклад в перемогу Дональда Трампа на виборах президента США.
Вона зібрала особисті дані 50 мільйонів користувачів Фейсбук та змоделювала поведінку десятків мільйонів американців для того, щоб показувати їм релевантну політичну рекламу.
Завдяки розслідуванням The New York Times і The Guardian стало відомо, як саме працювала Cambridge Analytica.

Механіка впливу на виборця

Для збору даних про користувачів соціальних мереж Cambridge Analytica використовувала психологічний тест. За проходження тесту та надання інформації про свій профіль та друзів можна було отримати гроші.
Учасникам тесту казали, що збирають дані в академічних цілях. Але насправді використовували їх для створення їхнього повноцінного профілю, в якому вказані переконання, особливості характеру, уподобання, інтереси і багато іншого.
На збір даних було витрачено близько 800 тисяч доларів. І хоча сам тест пройшли 270 тисяч користувачів, у розпорядженні компанії опинилися дані про 50 мільйонів користувачів Фейсбук.

Як з’ясували The New York Times, з Cambridge Analytica тісно співпрацював штаб Дональда Трампа. Вміння штабу Трампа ефективно працювати з виборцями в інтернеті, особливо у Фейсбуці, не раз називали однією з головних причин його перемоги на виборах. Згідно з американськими законами, така співпраця є незаконною.
Cambridge Analytica також пов’язана з AggregateIQ – цифровим агентством, використовуваним офіційною кампанією Vote Leave для Brexit (виходу Великобританії з ЄС).

Таргетована реклама є набагато ефективнішою, бо аудиторія з більшою ймовірністю зрозуміє і запам’ятає рекламні повідомлення, підготовлені з урахуванням її запитів. Різні методи мікротаргетингу застосовуються зараз майже у всіх великих політичних кампаніях.

Cambridge Analytica стверджують, що всі дані про користувачів вони збирали легально.
Facebook заборонив Cambridge Analytica працювати в соціальній мережі. Федеральна торгова комісія США почала розслідування проти Facebook через витік даних користувачів. А єврокомісія обговорює питання про початок розслідування такого великого витоку особистих даних користувачів.
Засновник Facebook Марк Цукерберг дав свідчення в Конгресі США, але не з’явився на слухання у Британії. Після публікацій про витік 50 мільйонів даних користувачів Фейсбук акції компанії впали. У США почалася кампанія із закликами видаляти акаунти в фейсбуці через те, що компанія погано захищає призначені для користувача дані.
Цукерберг вибачився за халатне ставлення Фейсбуку до безпеки та визнав, що, можливо, необхідно ввести правила, регулюючі соціальну мережу з боку держави.

Емоції

Фейкові новини спеціально написані так, щоб викликати в нас сильні емоції, найпоширенішими серед яких є гнів, страх, очікування, довіра, здивування, печаль, радість та огида.
Саме тому ми сприймаємо їх ближче до серця та ділимося ними швидше.
Завдяки використанню емоцій, навіть бандита можна зробити благодійником і рятівником – та навпаки. Маніпулятори з легкістю видають чорне за біле, а біле – за чорне. А ми охоче їм віримо.
Тому керувати громадською думкою не складніше, ніж машинкою на радіоуправлінні. Варто тільки повернути в потрібну сторону.

Що робити?

Починайте з себе та свого оточення. Перевіряйте інформацію перш, ніж поділитися нею з друзями. Звертайте особливу увагу на новини та заголовки з використанням слів та фраз типу “сенсаційний”, “цілу країну сколихнула новина”, “скандал”, “шок”, тощо. Не беріть участь у тестах та не встановлюйте додатки, які просять доступ до вашої особистої інформації.
Іноді влаштовуйте собі інформаційний детокс – вихідні або відпустка без читання новин та стрічок у соцмережах не лише допоможуть вам біль свідомо споживати інформацію, але й підуть на користь вашому психічному та емоційному стану.
Та, звісно, слідкуйте за новинами арт-проекту ARTEFACT – і будьте готові вчитися вирізняти правдиву інформацію серед безлічі фейків!