—  Розкажи про себе, свою діяльність та концепцію інсталяції.

— Мене звати Бузяк Оксана,  я проживаю в місті Васильків, що неподалік від Києва. Я брала участь у створенні аудіовізуального перфомансу, а саме лазерного шоу, в якому я програмувала лазери. Інсталяція має назву «Стержні реактора». Це колективна робота під керівництвом Ярослава Костенко, в якій ми намагалися передати сам процес подій, що відбувалися в той час. Якщо спостерігати весь процес інсталяції, то можна відстежити сценарій подій: спочатку роботу атома, як це все відбувалося в реакторі, наростання хвилювання, потім сам вибух, нервування людей, які намагалися припинити пожежу, і так до зародження нового життя. Протягом всього процесу інсталяції можна побачити, як лазерне шоу намагається передати весь цей  стан.

—  Розкажи більш детально про технології, використані в інсталяції.

— Саме в цій інсталяції ми використовували технологію лазерного шоу, а також засвічений лазерами матеріал, підвішений до сітки, який намагався передати стан певної хвилі процесу і за допомогою цього весь тунель освітлювався лазерами і створювалася загальна композиція рухомої стелі. Музику нам надав Гоша Потапальський для посилення передачі стану, утворюваного в інсталяції. В цілому мені було дуже цікаво працювати над цим проектом.

— Чому з усіх напрямків мистецтва ви обрали саме медіа-арт?

— Я цікавлюсь багатьма речами, в тому числі і медіа-артом, тому що він дозволяє поєднувати в собі багато різних сучасних та цифрових технологій. За допомогою медіа-арту можна поєднувати те, що на перший погляд здається непоєднуваним, починаючи від лазерного шоу, параметричної архітектури, робототехніки, закінчуючи живописом. І завдяки цьому можна створювати нові гарні об’єкти і це цікаво, це круто, це іноваційно і це, мені здається, мистецтво майбутнього.

— Яка на твою думку роль медіа-арту в освітній функції вставки?

— Я вважаю, головне – донести людям інформацію з нового погляду, а медіа-арт може це відобразити з різних боків і чимось вразити, більш запам’ятатися і людина для себе щось зрозуміє і винесе з цього. На мою думку, з першого погляду  людину вражає щось візуальне, те, що вона ніколи не бачила, а оскільки на даний момент медіа-арт це щось нове, людям легше буде поєднати з ним таку серйозну проблему і зрозуміти її за допомогою такого методу.

— Чим особисто для тебе важлива тема Чорнобилю та чому ти вирішила для цієї виставки робити інсталяцію?

— Насправді, спочатку тема Чорнобилю не була для мене доволі актуальною, тому що інформація, почута в дитинстві та отримана у школі, стала для мене такою звичайною, що просто не була цікавою. Але, можливо, нові документальні фільми та серіал від НВО наштовхнули мене на переосмислення цієї теми і тому захотілося присвятити їй свою роботу та докласти зусиль, щоб проінформувати людей, про що вони насправді не знають, але за чим стоїть дещо більше. 

— Чому взагалі важливо зараз вивчати цю тему, коли після катастрофи пройшло 33 роки?

—  В будь-якому випадку, щоб не допустити чогось схожого в майбутньому, сьогодні, завтра. Потрібно вчитися на своїх помилках, знати історію, щоб розуміти, які були причини і наслідки після цього. Необхідно це розуміти, усвідомлювати, і робити все, аби цього не сталось знову. 

Якщо ви не встигли ознайомитися з роботою Оксани та інших українських митців –  Carbon знов відкриє свої двері 10 серпня. Понад десяток унікальних інсталяцій можна буде побачити на власні очі та не тільки отримати незабутні явища, а й доторкнутися до історії Чорнобильської катастрофи методами медіа-арту. ­

Виставка створюється за підтримки Українського культурного фонду, Міністерства інформаційної політики України, Галузевого архіву Служби безпеки України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Ukrainian National Chernobyl Museum, медіа-арт резиденції Carbon, МОО «Центр ПРИПЯТЬ.ком», ТСН.ua, Українського кризового медіа-центру та під керівництвом міжнародного куратора, за участю українських і європейських митців, музикантів та експертів.