Після екскурсії до Чорнобиля в митців та організаторів проекту залишилося багато вражень, якими ми прагнемо поділитися, аби таким чином ви доторкнулися до історії проекту «ARTEFACT: Chernobyl 33».

Екскурсія в Чорнобиль проводилася в рамках освітньої програми проекту «ARTEFACT: Chernobyl 33». Учасники та організатори проекту відвідали зону відчуження та висловили свої враження до та після екскурсії.

До екскурсії митці розповідали про свої знання Чорнобильської катастрофи та їх роботу в проекті.

Ксенія Бузяк, авторка інсталяції «Стержні реактора», розповіла, що Чорнобиль став для неї цікавим досвідом.

— Що тобі відомо про Чорнобиль?

— Про Чорнобиль я знаю загально відомі факти, про аварію, яка сталася, наслідки та негативний вплив.

— Чому тобі захотілось долучитися до цього проекту та створити інсталяцію до виставки?

— Це цікава тема і цікавий досвід. Це можливість дізнатися про нові факти, про які ти не здогадувався, а також це круто, коли ти намагаєшся донести таку тему мовою мистецтва і саме це мене наштовхнуло поглинутися в цю тему та дізнатися набагато більше.

Астіана Рея захопила тема ліквідаторів, хоча до проекту він знав досить небагато.

— Що ти знаєш про Чорнобиль?

— До проекту я знав небагато, загалом з розповідей мами та з новин. Час від часу мене цікавила урбаністична тематика, чув про сталкерів, які сюди потрапляли, але глибоко в цю тему не занурювався. Але цей проект вразив мене своєю активністю і я почав цікавитися і більше дізнаватися про проблему.

— Чому вирішив створити роботу для виставки?

— Тому що на обговоренні тем ми говорили про людей, які брали участь в ліквідації наслідків аварії. Мене зацікавив людський фактор, мені закортіло дослідити, хто були ці люди і я вирішив втілити їх образ в своїй інсталяції.

Олег Харченко, який на період катастрофи знаходився в армії, пригадав усі події того періоду.

— Чи відчуваєте зараз якісь спогади про той день?

— Тоді я був за 2 тисячі кілометрів звідси, служив в армії і 26 квітня виконував завдання з відстеження радіаційного рівня. І після екскурсії в музей і зараз тут, цей проект спонукає шукати деталі. Це ніби фантомна біль, яку ти не відчув тоді через швидку зміну подій, але відчув зараз, поглиблюючись в цю тему. Хочеться більше дізнаватись, розмовляти зі свідками.

— Що спонукало вас створити роботу для проекту? Яка головна мета?

— Донести проблему екології, атомної енергетики, збереження відходів. Тому що зараз це проблема не тільки України, а й для всього світу.

Після захоплюючої подорожі Чорнобилем митці розповіли про свої враження та висновки від екскурсії. У кожного різні емоції, когось екскурсія наштовхнула на нові творчі ідеї, когось змусила замислитись над екологічними проблемами.

Ксенія Бузяк висловила свої думки щодо становища зони.

— Що тебе найбільше здивувало в Чорнобилі?

— Мене вразило, що поряд зі старими руїнами, іграшками та іншими речами людей, лежить сучасне сміття. Дивна картина, туристи приїжджають  і залишають після себе якість наслідки. Особисто для себе я винесла, що треба все ж таки берегти те що ми маємо, слідкувати за своїми діями і намагатися більш свідомо ставитися до навколишнього середовища.

Астіан Рей замислився над майбутнім, якщо схожа ситуація буде знов.

— Що найбільше вразило на екскурсії?

— Перше, що вразило, це кількість років, необхідних для повного очищення території від радіації. Це має бути знаком для людства щоб замислитись. Також жахає розуміння того, що люди ще більше можуть забруднити цю територію. Вразило ще село Копачі, яке зрівняли з землею, залишивши тільки пагорби. Колись тут вирувало життя, а зараз воно спустошене.

— Чи вплинула на тебе ця екскурсія та чи зробив якісь висновки?

— Я думаю, що зараз я ще більше буду працювати над цією темою в творчому напрямку, тому що це мене надихнуло. Можливо, я дещо допрацюю в своїй інсталяцію, доповню її. Щодо висновків я просто зрозумів, що треба замислюватися про наслідки, а якщо вже щось відбулося, то навчитися нести відповідальність та намагатися змінити ситуацію. Але сумно, що в звичайних людей зав’язані руки, тому що держава чи військові самі вирішують, як діяти і через те і випливають фейки.

Олега Харча зачепила проблема впливу радіації.

— Які враження залишилися від поїздки?

— Людина може жити і знаходитись в зоні з радіацією і не усвідомлювати цього. А коли ти знаходишся тут і розумієш, що навколо тебе є радіаційний вплив, то стає моторошно. Але в цьому плані подорож в Чорнобиль важлива, аби розуміти, що радіацію ти не бачиш, а вона є.

Проект створюється за підтримки Українського культурного фонду, Міністерства інформаційної політики України, Галузевого архіву Служби безпеки України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Ukrainian National Chernobyl Museum, медіа-арт резиденції Carbon, МОО «Центр ПРИП‘ЯТЬ.ком», ТСН.ua, Українського кризового медіа-центру та під керівництвом міжнародного куратора, за участю українських і європейських митців, музикантів та експертів.