Про що говорили радянські газети на період Чорнобильської катастрофи?

Про що говорила преса на період Чорнобильської катастрофи? Одразу ж повідомила всіх про загрозу та необхідність виконання необхідних заходів? А як щодо обговорення 27 квітня в «Правді» суботника до дня народження Леніна? Тому пропонуємо більш детально проаналізувати радянські повідомлення в пресі під час аварії на Чорнобильській АЕС.

Інформація про аварію четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року не оприлюднювалася в радянських ЗМІ протягом перших двох днів. І взагалі, якби не втручання Швеції, радянська преса можливо не побачила б інформацію про катастрофу зовсім.

Перше  повідомлення про аварію на ЧАЕС з’явилося в радянських ЗМІ лише через три доби — ввечері 28 квітня в програмі «Час». Але це оголошення, можна вважати, змусили зробити, у відповідь на вимогу до СРСР пояснити підвищення рівня радіації на території інших країн. СРСР довелося здатися та почати оприлюднення інформації про катастрофу.

Першими в світі тривогу забили співробітники шведської АЕС «Форсмак». Система безпеки станції передала сигнал про радіаційне забруднення і це занепокоїло співробітників. Однак з’ясувалося, що забруднення не пов’язане з роботою самої станції, а за напрямком вітру припустили, що аварія могла статися на Чорнобильській АЕС. Але жодної інформації зі сторони Чорнобильської станції вони не отримали.

Тільки після того, як шведи пригрозили подати офіційний запит в Міжнародне агентство з атомної енергії, СРСР вирішив повідомити про катастрофу на реакторі.

І вже 29 квітня, 14 секунд повідомлення перетворилися на три рядки тексту, які згодом з’явилися в й більшості українських газет. Аж внизу третьої шпальти, поруч із результатами футбольних матчів і повідомленнями про «Велогонку миру 6 травня в Києві.

В повідомленні було шість речень: «Від Ради Міністрів СРСР. На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджений один з атомних реакторів. Вживаються заходи для ліквідації наслідків аварії. Потерпілим надається допомога. Створено урядову комісію».

Жодних слів про радіацію, необхідність евакуації чи хоча б про можливі наслідки та ризики для населення. СРСР не вважав ситуацію серйозною і тим паче не вважав за необхідне проінформувати про це мешканців найближчих до аварії територій, в той час як більшість європейських та американських  ЗМІ повідомили про підвищений рівень радіації майже одразу після отримання інформації. Іноземні ЗМІ поширювали інформацію про небезпеку радіаційної їжі, яка може ввозитися з території СРСР, про заходи захисту від радіаційного впливу і взагалі інформували всіх про появу нових даних про наслідки катастрофи на ЧАЕС.

Наближалося Перше травня – свято міжнародної солідарності трудящих. Саме про це було перших шпальтах газет Радянської України. Тільки 4 травня в «Правді» і «Праці» з’явилися маленькі замітки з одним і тим же текстом під назвою «Відвідування району Чорнобильської атомної станції». Наступного дня, 5 травня, в повідомленні ТАСС керівництво країни висловлювало подяку всім країнам і приватним закордонним особам, які прагнули допомогти, але наголошувало, що «справляємося своїми силами».

І лише 6 травня в «Правді» вийшов перший повноцінний репортаж під заголовком: «Станція і навколо неї». Писалося про те, як тепер виглядає безлюдна Прип’ять з вертольоту, деталі аварії на 4-му енергоблоці та про простих людей, конкретних учасників подій.

Проект «ARTEFACT: Chornobyl 33» також підняв тему замовчування інформації навколо Чорнобильської катастрофи і навіть інсталяція Олесі (Шамбур) Геращенко “Правда” наглядно демонструє поширення і розповсюдження інформації про аварію. Про цей та інші експонати у вас буде можливість дізнатися на виставці «ARTEFACT: Chornobyl 33» 26 вересня в стінах Річкового вокзалу.

Виставка створюється за підтримки Українського культурного фонду, Міністерства інформаційної політики України, Галузевого архіву Служби безпеки України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Ukrainian National Chernobyl Museum, медіа-арт резиденції Carbon, МОО «Центр ПРИПЯТЬ.ком», ТСН.ua, Українського кризового медіа-центру та під керівництвом міжнародного куратора, за участю українських і європейських митців, музикантів та експертів.

No Comments

Post A Comment