інформаційний захист

Інформаційний захист держави в умовах гібридної війни

Інформаційна безпека. Як державі захиститися в умовах гібридної війни?

Гібридні війни відбуваються вже далеко не перше століття: наполеонівські війни, революції в Північній і Південній Америці, «холодна війна». Еволюція технологій та засобів масової інформації заново закріпила концепцію, змінивши її природу завдяки новим елементам: інтернет-тролі, боти і хакери, політичні маніпуляції, дезінформація, пропаганда.

Мета гібридної війни – в тому, щоб якомога довше зберегти двозначність і плутанину між урядом і суспільством. І одне з головних задач агресорів в разі гібридної війни – енергійно й агресивно заперечувати свої ворожі дії.

Саме таку стратегію Росія в повному обсязі продемонструвала в Україні щодо Криму в 2014 році. Російські спецслужби без будь-яких розпізнавальних знаків, так звані « зелені чоловічки» через кілька днів просто зайняли півострів, не зустрівши достатнього опору. Паралельно була розвернута активна інформаційна кампанія для місцевого населення і російського суспільства.
Сьогодні ЗМІ та соціальні мережі є найефективнішими інструментами маніпуляції думкою суспільства. І фейкові новини – це лише верхівка айсбергу в океані психологічної війни.

Гібридна війна починається тихо і поступово маніпулює громадською думкою.
Сфабриковані твердження просуваються агресорами все глибше.
Через ЗМІ у суспільства формують позитивне або негативне ставлення до зовнішньої та внутрішньої політики держави, іміджу ідей і пропаганди моральних цінностей. Цими цінностями дуже легко маніпулювати, й інформаційний захист держави є однією з ключових задач держслужбовців

Проект ARTEFACT створений для того, щоб привернути увагу до проблеми фейків та свідомого споживання інформації.

Методи ведення інформаційної війни

Інформаційну війну називають холодною, тому що вона призводить до бажаних результатів без застосування зброї. Її методи:

  • Участь авторитетів. Авторитетні та відомі люди підтримують необхідні дії, людей або гасла
  • Точні твердження. Бажані заклики подаються як стовідсотково вірні, начебто це істина, що не потребує доказів
  • Переможна сторона. Суспільству пропонують вибрати рішення, яке подається як найкраще, начебто тільки так можна виграти
  • Примус. Точна вказівка ​​до дії. Гасла, що закликають «Виходь!», «Зроби!»
  • Маніпулювання думкою через звернення до емоцій

Як державі захиститися в умовах гібридної війни? 10 принципів

1. Узгодження
Потрібно узгоджувати меседжі та позиції державних відомств та налагодити централізований моніторинг інформаційного простору. Це потрібно для того, щоб адекватно та вчасно реагувати на інформаційні виклики.

2. Дружні стосунки з іноземними журналістами
Вони допоможуть формувати в їхніх країнах позитивне ставлення до країни та налагоджувати міжнародні комунікації на державному рівні.

3. Медіаграмотність
Це зона відповідальності кожного громадянина за ту інформацію, яку він допускає в особистий інформаційний простір. Важливо навчитись не реагувати на неперевірену інформацію, на фейки, на емоційні заклики, гучні сенсації.

4. Відповідальність ЗМІ
Журналісти мають усвідомлювати, яку інформацію вони поширюють, як вона впливає на аудиторію і до яких наслідків може призвести.

5. Захист від кібератак
Беручи до уваги руйнівний потенціал кібератак слід приділяти увагу кіберзахисту у співпраці з НАТО та ЄС, і використовувати їхній досвід та технологічні досягнення.

6. Дія на випередження
Прес-службам державних органів у кризових ситуаціях варто давати коментарі та роз’яснення рішень на випередження, щоб уникнути інтерпретацій чи домислів у публічних дискусіях. Правдива інформація, подана з затримкою на кілька годин, може охопити менше людей, ніж фейкова новина, подана швидко.

7. Чіткий план для прес-служб
Державним органам варто створити чіткий план дій для представників прес-служб під час суспільно резонансних подій (інцидентів). А також продумати систему заохочень і покарань (до відсторонення від посади) для тих працівників, які недобросовісно виконують свою роботу.

8. Роз’яснення державної інформаційної політики
Працівники держорганів повинні оприлюднювати суспільно значущу інформацію (якщо вона не є секретною). Вони мають якомога детальніше роз’яснювати державну інформаційну політику. Особливо це стосується політики щодо тимчасово окупованих територій.

9. Оціночні судження
Представникам держорганів не рекомендується вживати оцінних суджень та емоційно забарвлених термінів в офіційних інформаційних повідомленнях. А також до рішення суду називати підозрюваних «злочинцями», «шахраями», «вбивцями», тощо.

10. Державні органи у соцмережах
Державним органам варто ухвалити правила використання офіційних сторінок у соціальних мережах для уникнення непорозумінь та створення фейкових профілів.

Однією з основних задач арт-проекту ARTEFACT є підвищення рівня медіаграмотності суспільства. Для всіх нас вкрай важливо знати, які небезпеки несе з собою інформаційна ера та як на нас впливає інформаційний тиск.

Залишайтеся з нами – та вчіться захищатися від нових небезпек!

ARTEFACT – арт-проект за участю міжнародних та українських митців, що єднає медіа, digital та арт. Проект присвячений актуальній проблемі маніпулювання інформацією, фейкових новин, пост-правди та має за мету звернути увагу суспільства на необхідність свідомого споживання та поширення інформації, та підвищити медіаграмотність суспільства. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду та за сприяння Державного агентства України з управління зоною відчуження.

No Comments

Post A Comment